|
 Сьогодні наша церковна спільнота творить спільну молитву за жертв узалежнень в Україні. Проблема
різного роду залежностей набула в нашій країні масштабів епідемії. Зараз
достеменно вже ніхто не може назвати числа людей, залежних від алкоголю, наркотиків,
азартних ігор… Однак їх кількість сягає мільйонів, і ми щодня зустрічаємо їх на
вулицях наших міст і сіл; вони приходять на наші святкування як друзі, сусіди
чи колеги по роботі, а, можливо, вони є в нашому родинному чи сімейному колі. Ті,
кому довелося контактувати із залежною особою і пізнати всі неприємні моменти
спілкування – образи, неправду, маніпуляцію чи агресію з боку неї, – не можуть так легко визнати, що ця людина є
жертвою. Радше самі себе почувають жертвами. Та спробуймо поглянути на залежних
людей очима віруючої людини, дослухавшись до євангельської науки.
Жертва – це людина, яка потрапила в пастку через
підступність і злобу якогось ворога. Той, хто розставляє пастки для душі людини,
– це духовний ворог людства, батько всілякої неправди – диявол (пор. Ів. 8, 44).
Видаючи зло за добро, вводить людей в оману, зароджує в їхніх душах пристрасть,
непереборну прив’язаність до іншої людини, предмета чи речовини. Так діє він і стосовно
тих, кого ловить у пастку залежності. Поступово
й непомітно для людини ставить алкоголь, наркотик чи азартні ігри в центр
їхнього життя. Коли людина стає залежною, то навіть будучи свідомою цього, не
може відмовитися від джерела узалежнення. Навпаки, заради переживання чергового
задоволення готова обманювати, сваритися, принижувати, красти чи навіть убивати…
Людина залежна, роблячи такі страшні вчинки, вже не належить собі, в її серці
живе пристрасть, через яку диявол не дозволяє їй бути собою, позбавляє її
ідентичності, віддаляє від родичів та друзів, а що найтрагічніше – від Бога!
Зауважмо, що ніхто із залежних не бажав собі долі
алкоголіка, наркомана чи «ігромана». Кожен з них, однак, дозволив собі
відступити на крок від правди про стосунки Бога і людини:
- що єдине джерело істинної радості –
це життя з Господом, до якого закликає псалмоспівець (Пс. 34, 9);
- що єднання з Богом неможливе без
виконання Його святої волі (Ів. 14, 23);
- що чеснота тверезості є одним із
фундаментальних духовних засобів для осягнення вічності (пор. 1 Кор. 6, 9-10).
Сьогодні чимало наших братів і сестер у Господі добровільно
йдуть дорогою загибелі, неухильно наближаючись до пастки залежності. Для багатьох
християн відступ від правди заповідей Господніх у цьому питанні став
непомітним. Так, наприклад, перетворити християнське свято на застілля з пияцтвом,
віддячити за допомогу в якійсь справі пляшкою, примусити свого гостя вжити
спиртне, пригостити залежного від алкоголю спиртним, закрити очі на вживання неповнолітньою дитиною
алкоголю чи наркотиків або свідомо дати неповнолітній
дитині «випити» – стало звичним явищем. У день пам’яті жертв узалежнень згадаймо
слова, сказані Господом через пророка Ісаю: «Горе тим, що зло видають за
добро!» (пор. Іс. 5, 20).
Підносячи спільну молитву до Господа за жертв узалежнень, Церква заохочує все українське суспільство усвідомити,
що саме жива християнська віра може допомогти нам подолати це всенародне лихо. Дослухавшись
до науки Церкви щодо збереження чесноти тверезості, можемо зробити чимало
практичних висновків, які стануть дієвою допомогою жертвам узалежнень.
Творімо молитву за переставлених у вічність, які померли
внаслідок узалежнення. З любові до ближнього ми покликані пам’ятати і про тих,
хто легковажно пробудив у своїй душі пристрасті, які руйнують і забирають в
людини здатність турбуватися про спасіння власної душі та приводять до
передчасної та неприродної смерті.
Супроводжуймо молитвою, словом і ділом милосердя близьких
залежної особи. Зокрема, берімо участь у житті членів родини, в якій є залежні,
через складення присяги в Золотій книзі тверезості в намірі за зцілення
залежної людини.
Виховуймо власних дітей у любові до чесноти тверезості.
Будьмо добрим прикладом у святкуванні та прийнятті гостей, щоб у нашій домівці
не було місця пияцтву, а святкова зустріч стала нагодою прославити Бога.
Віддячуймо за добрі діла і допомогу нашим доброчинцям
засобами, які не суперечать християнським моральним засадам.
Творячи молитву за жертв узалежнень, згадуймо й тих, для кого
залежність іншої обернулася на трагедію, – це жертви дорожньо-транспортних
пригод, спричинених водіями в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, жертви
різних хуліганських вчинків, пограбування, зґвалтування чи розбою, вчинених особами
в стані зміненої свідомості, та багатьох інших драматичних ситуацій, в яких посередником
є алкоголь.
Будьмо пильними, дорогі брати і сестри, у боротьбі за
власне спасіння. Дбаймо, отже, про себе і про тих, хто у своєму житті недобачив
тієї небезпеки, яку духовний ворог несе через вживання спиртного та наркотичних
речовин і захоплення іграми.
Нехай святий Предтеча Іван Хреститель, який за своє земне
життя не торкнувся п’янкого напою, бо відкрив своє серце для найбільшого
джерела радості – Бога, буде нам добрим прикладом у веденні достойного
християнського життя. Дбаймо про відновлення та утвердження чесноти тверезості
в нашому народі!
3 вересня 2012 року Божого
Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони
здоров’я
|
-->
