«Христос воскрес із мертвих,

смертю смерть подолав і тим,

що в гробах, життя дарував»

(Тропар Пасхи)

Апостол Павло у першому посланні до християнської спільноти міста Коринту писав: «Якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша” (1 Кор. 15:14)». Від найперших днів християнства свято Воскресіння було і залишається для тих, хто вірить у Христа, як співаємо в ірмосі 8 пісні великоднього канону, «празником празників і торжеством усіх торжеств».

У пасхальну ніч 15 квітня греко-католицькі громади смт. Вакуленчук та смт. Великі Коровинці також торжественно зустріли Воскреслого Христа. Розпочалося святкування Надгробною молитвою, яка присвячена згадуванню й прославленню померлого та покладеного до гробу Господа Ісуса Христа.

Опісля відбувався урочистий нічний похід довкола храму. Обхід є символом приходу жінок-мироносиць раннім ранком до гробу Господнього. По завершенні обходу перед замкненими дверима храму розпочалася воскресна утреня. Саме тут всі вірні заспівали вперше з неймовірною радістю та торжественним трепетом тропар (богослужбова пісня, що оспівує зміст свята) Воскресіння: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував», який передає всю суть і значення свята Великодня для всіх християн. Ця радість і цей трепет пронизували кожного з присутніх, і були майже матеріальними, мало не відчутними на дотик. Пасхальна утреня є величним поетичним гімном прослави Воскресіння Ісуса. Її авторство, ймовірно, належить святому Йоану Дамаскину (676 р. – 749 р.) і укладена вона, мабуть, була на основі проповідей святих Оці Григорія богослова, Григорія Ніського та Йоана Золотоустого. На утрені на кожній із 9 пісень о. Роман Шкрібинець вітав усіх присутніх привітом ангела до мироносиць «Христос воскрес!», який засвідчує нашу віру у Воскресіння Христа Ісуса.

Далі розпочалася Божественна Літургія. У Євангелії Пасхи було сказано про Христа, який є Словом Бога і Світлом серед темряви світу. Ці слова по-особливому звучали для кожного, хто святкував Воскресіння Господнє у яскраво освітленому храмі, з якого линув торжественний і радісний спів вірних, посеред темряви ночі.

По завершенні Літургії, згідно зі стародавнім українським звичаєм, відбувалося благословення великодніх пасок, крашанок, писанок, м’ясних та молочних страв на подвір’ї храму апостолів Петра і Павла. Благословення їжі є знаком кінця посту та входження у простір майбутньої воскресної трапези у Царстві Небесному.

                                                           Руслан Боровий   4 курс

                                                            Львівська Духовна Семінарія