Субота, 24.06.2017, 06:25
Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » 2012 » Листопад » 18 » Собор Архистратига Михаїла
20:13
Собор Архистратига Михаїла

У місяці травні 1995 року міська рада м. Києва прийняла рішення повернути місту стародавню символіку - включно з гербом, що зображує Архангела Михаїла. Сьогодні зображення святого Михаїла є представлене скрізь в державній столиці.

Архистратиг Михаїл, не лише для киян, але й для всього українського народу, є предметом пошани і джерелом натхнення. Часто місцеві вірні в багатьох містах і селах по цілому світі, де знаходяться українські громади, виявляють свою пошану до «князя ангелів» через іменування їх храмів в честь св. Михаїла чи через розміщення ікон Архангела у видатних місцях в їх святилищах та по домах. Ким є Михаїл? Що ми знаємо про нього? Яка його роль у Божому плані спасіння в минулому і сьогодні?

Єврейське ім'я Михаїл (Міхаел) означає «Хто як Бог!?» Передусім мусимо розуміти, що його ім'я не є філософським чи риторичним запитанням. Ім'я Михаїл є бойовим кличем. Ім'я Михаїл є одночасно щитом і зброєю в боротьбі та трофею перемоги. Під очолюванням Архангела Михаїла, небесні сили, що лишилися вірними Богові відганяли Сатану та його послідовників від небесної присутності Господа і скидали їх на землю. Під патронатом св. Михаїла козаки боролися за свободу і православ'я. Заступництвом і прикладом св. Михаїла ми сьо­годні можемо долати всі труднощі і усувати загрози нашій Церкві і народові.

Божий народ і в Старому, і в Новому Завіті вважав Михаїла своїм охоронцем, оплотом чесності.

Вибраний Народ Старого Завіту вже мав велику пошану відносно особи Михаїла. Вони бачили в ньому символ потужної помочі від Бога для Ізраїля - того, хто захищає немічних і переслідуваних. В Книзі Даниїла, наприклад, де знаходиться перша згадка про Михаїла, написано: «...в той час устане Михаїл, князь великий, що стоїть на варті синів твого народу... на той час твій народ спасеться» (Дан. 12, 1).

Був час коли богослови запитували себе чи Михаїл Старого Завіту не є праобразом Христа перед Богоявленням в Новому Завіті. Деякі люди, може піддаючись нехристиянським впливам вважали Михаїла і інших ангелів божествами. Проте, Отці місцевого собору в Левдікеї вже четвертому столітті заборонили почитання ангелів як Бога. Ангели є важливі та сильні постаті у всесвіті і вони вірні післанці Бога, але треба розуміти, що вони Божі творіння. Це твердження абсолютно не зменшує гідність ангелів. Навпаки, це повинно викликати в нас подив і одночасно заохочення, що Божі творіння можуть досягати таких високих чеснот і слави.

В принципі, Святе Письмо присвоює титул «архангел» тіль­ки Михаїлові (Юд. 1, 9), але церковна традиція і молитви часом надають і іншим ангелам цей титул. Папа Захарій, ще у восьмому столітті, заборонив вживати імена ангелів, що не знаходяться в «каноні Святого Письма», але ангели про яких пише Боже Слово, як наприклад Рафаїл і Гавриїл, є часом згадувані як «архангели».

Ми всі знаємо про багато об'явлень Богородиці людям по цілому світу в історії Церкви і досі: чи то в Почаєві, Фатімі, Ласалет чи в Грушові, тощо. Рідше, але буває, що об'явлення Святого Архангела Михаїла також з'являються. Крім різних приватних видінь, ми знаємо про славну святиню Ґарґана в Італії де Михаїл явився прикінці п'ятого століття, та на сході де також в п'ятому столітті заснували величезну святиню «Міхаелйон» біля імперської столиці Царгороду на місці Архан­гельського видіння. В Латинські Церкві Папа Лев XIII сто років тому, пізнав трагічний вплив злих сил на церкву і на суспільство і просив в той час, щоб вірні у всіх церквах після кожної Служби Божої ще молилися цю могутню молитву до Святого Михаїла: «Святий Михаїле Архангеле, захищай нас в день боротьби, захорони нас проти пастки і злоби диявола. Нехай Бог докоряє йому, покірно молимося. А ти, Княже Небесних Сил, через силу Бога, проганяй в пекло Сатану та всіх злих духів, що мандрують через світу намагаючись загибель душ. Амінь.» Багато століть перед цим Папи, інші Отці Церкви писали подібні прекрасні стихири в честь Михаїла і Ангелам, що ми співаємо на Вечірні і Утрені цього Свята.

Однак, годі пам'ятати, що найважніша духовна боротьба не є проти всіх ворогів Христової Церкви і його вірного народу - хоч таких ворогів є багато - підступних і немилосердних. Наша перша боротьба завжди мусить бути проти тих звабливих, упертих немочей нашої стійкої людської природи. В першому їх ряді це наша гордість, самолюбство, брак терпеливості і злоба. Ми мусимо перше просити від Бога ласки, визволення від тих поневолень, що обтяжують чимало людей сучасного світу: пияцтво, секс, прагнення до надмірного багатства, страх перед майбутнім, тощо. Як співаємо в литійних стихирах цього свята, «...Прийдіть, отже, христолюбні вірні, на це свято та, взявши квіття чеснот, з чистими думками й добрим сумлінням пошануймо архангельський хор...» Наша найбільша слава і служба, що можемо віддавати Богові й народові не є доблесна боротьба за їх честь, а послушне і чеснотливе життя. Без такого життя ми не будемо мати жодної сили боротися за ніщо. Це є найбільша слава Михаїла та інших небесних сил. Вони не піддавалися гордості, заздрості і ненависті як Сатана і ті, що ішли за ним. Михаїл і лояльні ангели просто не втратили розуму, а беззасте­режно визнавали той факт, що Бог є одинокий, всесильний, вселюблячий і предвічний Господь. Хто як Бог!? Ніхто. Проте, дякуючи Богові, Михаїл одержав Його силу і славу через його вірність Богові і не заплямив себе егоїстичними прагненнями ані марнотратними думками, що він користає величністю і інтелігентністю більшими від Бога. Ми ж, навпаки, на жаль, це часто робимо, коли грішимо - тобто чинимо нашу злу волю проти волі нашого премудрого і все люблячого Бога. Тоді ми поводимося як Сатана і його злі сили. Ми відповідаємо на виклик Архистратига Михаїла відповіддю: «ну... я. Я можу бути як Бог». Богу дякувати, що ми завдяки Його ласці, ще маємо можливість примиритися з Господом і відновити з Ним зв'язок. Сатана ж, як і інші загублені ангели та людські душі, вже остаточно втратив Бога і Його Царство, їх рішення поки­нути Бога навіки є безповоротним. Як пише Святий Іван Дамаскин, «Як немає покаяння для ангелів після упадку їхнього, немає покаяння для людей після смерті». Це мусить нас насторожити, особливо коли ми розважаємо над святістю і релятивною близькістю до Бога ангелів перед їх упадком. Проте, хочемо навернутися до Бога і правильно жити не тільки через страх перед втратою обіцяного Небесного Царства. Хочемо «все життя наше Христу Богові віддати», через те, що ми розуміємо слова Михаїла - «Хто як Бог!?»

Нехай Святий Михаїл буде для нас постійним прикладом життя і захисником в житті. Нехай всі небесні сили невтомно заступаються за нас до того часу поки ми всі будемо разом з ними прославляти Бога в Його небесній присутності на віки. Амінь.

о. Михаїл Квятковський
"Сівач", листопад 2001 Ч. 11 (24) рік 3

Категорія: Загальноцерковні | Переглядів: 580 | Додав: vakula222 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Меню сайту
Категорії розділу
Парафіяльні новини [70]
Загальноцерковні [82]
Статті [15]
Вітаємо [1]
Сумуємо... [1]
Оголошення [5]
Форма входу
Пошук
Календар
«  Листопад 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
-->
Архів записів
...
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET ut=horiz">
НОВОСТИ:
Copyright Петропавлівська парафія смт. Вакуленчук © 2017
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Каталог україномовних сайтів   bigmir)net TOP 100